Красуня та Чудовисько

Картина I. Міська Площа. Святковий Бал-карнавал.

Містяни весело проводять свій час на карнавальному дійстві — ярмарку. Тут панує шаленство костюмів та масок, музики, жартів, яскравих емоцій. Навколо точиться торгівля чужеземними товарами. На балу з’являється Пан Моріс та його три доньки. Дві старші — Капризетта та Претензетта — пихаті, розпещені панни, і наймолодша, що має неабияку вроду й добру вдачу — Красуня Белль. Пан Моріс неймовірно пишається молодшою дочкою і з гордістю представляє її гостям балу. Пан Моріс збирається в далеку подорож і перед дорогою прагне порадувати дочок подарунками. Старші, одна поперед другу, вимагають від батька щонайдорожчих гостинців: вишиту шовком сукню, золотий вінець із самоцвітами; чарівне дзеркало, дивлячись в яке жінки не старіють. У центрі уваги на святі — місцевий красень і силач зухвалий Гастон, що зверхньо споглядає за дівчатами, кожна з яких намагається йому сподобатися. Капризетта та Претензетта виконують власні танці, намагаючись привернути до себе увагу, але Гастон звертає увагу на Красуню Белль. Гастон знайомиться із дівчиною і зізнається їй у коханні з першого погляду. Проте хлопець не є героєм її роману, у своїх сновидіннях та мріях вона бачить зовсім іншого. Тому відхиляє залицяння Гастона. Ображений Гастон залишає її у спокої. Белль запевняє батька про те, що не бажає жодних подарунків і хоче лише одного: щоб він неушкоджений і здоровий повернувся додому. Пан Моріс сумує, адже прийшов час йому відправлятися у справах в далеку подорож і розставатися із Белль. «Та все ж існує щось таке, що ти хотіла б мати, більш за все!» — ще раз питає батько. «Тоді привези мені із подорожі яскраву чарівну троянду», — відповідає Красуня.

Картина II. Далекі країни. Дрімучий ліс, посеред якого — Палац.

Пан Моріс вирушає у мандрівку. Він об’їхав чимало країн, залагодив чимало справ та пройшов крізь дощ і спеку, бурю й негоду. Ось тільки бажану троянду для молодшої красуні Белль так і не знайшов. Тож зі своїми слугами повертається додому. Але раптом Моріс збивається з дороги і потрапляє до дрімучого лісу. У лісі він зустрічає небачених досі міфічних істот, які з’являються наче нізвідки і ведуть його просто до брами розкішного палацу, що височіє на узліссі.

Міфічні істоти прочиняють браму, і Моріс бачить перед собою велику освітлену залу та щедро накритий стіл, на якому з’являються вишукані страви і вина. Навколо нього танцюють придворні — Пані Чаювання із свитою чашечок та ложечок — та гостинно запрошують до урочистої вечері. Граф насолоджується вечерею, і його хилить до сну. Подушки, пуфи та ковдри наспівують Графу колискову. Граф засинає. Мешканці Палацу розходяться по своїх покоях. Занепокоєна Белль вирушає на пошуки батька. Насамперед вона поспішає на міську площу, де знов зустрічається із Гастоном, який знов освідчується їй у коханні, але Белль залишається байдужою до його почуттів. Несподівано перед Белль виникають чотири міфічні створіння, вони зголошуються провести її до батька. Гастон стежить за дівчиною.

Картина III. Кімната Палацу.

Прокидається Граф. Він свіжий та відпочилий. Стіл приготував йому смачний сніданок. З саду лунає чарівний пташиний спів. Пан Моріс вирішує вдихнути свіжого повітря, виходить з Палацу і на порозі бачить великий зелений кущ, який прикрашає лише одна червона троянда. Граф розуміє: це і є омріяна квітка, про яку просила його Белль. Він зриває яскраву квітку і з гордістю любується нею! В ту ж саму мить ранок змінюється на темну ніч, небо пронизує грім та блискавки, і перед Морісом з’являється страшна потвора — Чудовисько. Воно у люті: ось так чужинець відплатив за його гостинність — насмілився зірвати його улюблену чарівну троянду! Пан Моріс благає про пощаду, але Чудовисько залишається непохитним. Раптово у супроводі міфічних істот постає Белль. Вона благає Чудовисько відпустити батька, натомість залишити у Палаці її. Чудовисько, вражений красою і щирим серцем дівчини, відпускає Моріса і залишає Белль у Палаці.

Друга Дія

Картина I. Палац Чудовиська.

Урочистий пишний бал. Придворні танцюють: тут — церемонний Пан Годинник, гордовитий Пан Канделябр із свитою свічників, доброзичлива Пані Чаювання із свитою маленьких чашечок та ложечок. Пан Годинник закоханий у Пані Чаювання і всіляко намагається привернути її увагу. Проте вона захоплена зарозумілим та пихатим Канделябром. З’являється Белль, вона сумує за рідним домом та висловлює свою тугу у тендітному, ніжному танці. Раптово виникає Чудовисько. Він ховається від Белль, соромлячись власної потворності, але дівчина серцем відчуває його близькість і благає відпустити її на короткий час додому, аби побачитися із рідними. Чудовисько погоджується, проте просить повернутися рівно за добу. Він дає дівчинці сундук із подарунками і повеліває свиті супроводити Белль додому. Красуня обіцяє повернутися вчасно й вирушає у дорогу. Красуня Белль у супроводі міфічних істот прямує додому.

Картина II. Будинок пана Моріса.

Батько і сестри із подивом і радістю зустрічають Красуню Белль. Вона розповідає про свої пригоди та щедро обдаровує їх. Але насправді щиро радий її поверненню лише батько. Отримавши подарунки, заздрісні сестри вдаються до підступного плану. Вони вирішують зробити так, аби Белль забула про обіцянку і не потрапила вчасно до палацу Чудовиська, тож кожного разу пересувають стрілку годинника. Доба пролітає миттєво. Вже ввечері, коли Красуня, сидячи перед дзеркалом, розчісувала своє волосся, її відображення раптово зникло, й вона побачила Чудовисько. Воно лежало серед лісу, майже повністю вкрите опалим листям. Чудовисько помирає без неї. Белль усвідомлює, що закохалася в нього, адже насправді він має щире, благородне серце і світлу душу. Вона миттєво вирушає в дорогу, з нетерпінням очікуючи на бажану зустріч.

Картина III. Сад біля Палацу.

Чудовисько востаннє зітхає, важко стогне. Нерозділене кохання вбиває його. Цієї миті перед ним постає Гастон. Він заносить рушницю над змученим і безпорадним Чудовиськом, щоб остаточно знищити його. Раптово з’являється Белль. Вона рішуче зупиняє Гастона та освідчується Чудовиську у коханні, а потім дарує йому щирий поцілунок. Тільки-но Красуня промовляє слова кохання, відбувається диво! Все навкруги сповнюється сяйвом, а Белль бачить, що обіймає голову, вкриту світлими кучерями. Замість Чудовиська перед нею постав прегарний юнак, адже Чудовисько перетворилося на Принца. Закляття злої чаклунки знято. Тієї ж миті свита та придворні Принца також позбавляються чар і приймають свої звичні образи. Усі радіють, посміхаються, вітають Красуню Белль і Принца та святкують перемогу добра і любові над злом і зрадою!